Ліверпульський університет — престижний вищий навчальний заклад у Ліверпулі та Великій Британії зокрема. Він має багато факультетів, кафедр. Сьогодні ми поговоримо про історію створення кафедри археології, класики та єгиптології. Докладніше про це читайте на сторінках сайту liverpool1.one.
Історія заснування
У 1904 році Джон Гарстанг заснував Інститут археології. Це був перший центр академічного вивчення методів і практики археології поряд з єгиптологією та класичною археологією у нашій країні. З 1996 року Роберт Карр Босанке викладав в Ліверпульському університеті. Він був перший завідувач кафедри класичної археології. А ось першим професором латинської мови в університеті був Джон Персіваль Постгейт, який викладав впродовж 1909-1920 років. Ну а Персі Ньюберрі був першим професором єгиптології.
Йшли роки, кафедра розвивалася та ставала все більш привабливою для студентів. У сучасному періоді члени відділу археології, класики та єгиптології займаються міждисциплінарними дослідженнями в галузі доісторії Старого Світу, еволюції людини та палеоантропології, біоархеології, екологічної археології, археологічних матеріалів, єгиптології, археології, мови, історії та культури Стародавнього Близького Сходу та Середземномор’я тощо.
З 2010 року кафедра входить до структури Школи історії, мов та культур, однієї з чотирьох шкіл на факультеті гуманітарних та соціальних наук. Також сюди входять факультети історії, сучасних мов і культур, ірландських досліджень і політики.
У 2015 році археологічні об’єкти кафедри розширилися. А все завдяки створенню Лабораторії археологічних досліджень Елізабет Слейтер.
Загалом, кафедра у своєму розпорядженні має наступні об’єкти: археологічний музей Гарстанг, лабораторії стабільних ізотопів і палеодієти, археоботаніки, літології, атомної спектроскопії та хімії мікроелементів, екологічних наук. Крім того, тут функціонує майстерня старовинних технологій, центр Менських досліджень, комплект скануючої електронної мікроскопії тощо.
Особливості навчання студентів
Студенти мають можливість здобути ступінь бакалавра, а також навчатися в аспірантурі. До слова, кафедра археології, класики та єгиптології приймає найбільшу спільноту аспірантів з будь-якого іншого академічного відділу на факультеті гуманітарних та соціальних наук. Тут працюють понад 70 дослідників з Великобританії та інших країн світу. Також дослідники аспірантів отримують фінансову допомогу через стипендії, надані AHRC. Так, у 2016 році кафедра забезпечила 5 стипендій AHRC. У цьому ж році було призначено 5 аспірантів-викладачів у сферах доісторичної археології, єгиптології, археоматеріалів, стародавнього Близького Сходу та класики. Це також підтримка з фондів кафедри.
Відомі особистості, які займалися вивченням археології в Ліверпулі
- Кеннет Кітчен — біблеїст, історик Стародавнього Близького Сходу, персональний і почесний професор єгиптології Бруннера та почесний науковий співробітник Школи археології, класики та єгиптології Ліверпульського університету. Професор спеціалізується на давньоєгипетському періоді Рамессайда, третьому проміжному періоді Єгипту. Він написав понад 250 книг і журнальних статей. У пресі Кітчена називають «архітектор єгипетської хронології». Потрібно відзначити, що вчений відстоює історичність Старого Заповіту і про це він розповідає у своїй книзі «Про вірогідність Старого Завіту», яка була опублікована у 2003 році.
- Алан Міллард — почесний професор Ренкіна з івриту та давньосемітських мов, почесний старший науковий співробітник Школи археології, класики та єгиптології Ліверпульського університету. Професор не лише теоретик, а й практик. Адже працював на розкопках у Телль-Небі-Менд і Телль-Ріфат у Сирії, у Петрі в Йорданії, в ассирійській столиці Німруд в Іраку. Під час роботи в Британському музеї Міллард відкрив «Епос про Атрахасіс». Він є членом Товариства антикварів Лондона, членом Товариства вивчення Старого Завіту та був віце-головою Британської школи археології в Іраку.
- Артур «Пітер» Шор — британський єгиптолог, академік і куратор музею, який спеціалізувався на римському Єгипті та пізній античності. Він працював у нашому університеті професором єгиптології з 1974 по 1991 роки. Він любив досліджувати портрети фаюмських мумій, християнство в Єгипті та коптську мову.
- Елізабет Слейтер — британський археолог, фахівець з археологічної металургії, яка була першою жінкою-професором археології, призначеною Ліверпульським університетом. Слейтер очолювала кафедру археології Гарстанга з 1991 по 2007 роки. Елізабет проводила аналітичні дослідження мідних металів, кераміки та інших склоподібних матеріалів у рамках великих польових робіт і програм розкопок у Великобританії, Італії, Греції, Туреччині та Єгипті. Також жінка цікавилася експериментальною археологією, брала участь у експериментальних проєктах, які вивчали процес переробки сировини в готові артефакти.
- Френк Волбенк — також був професором стародавньої історії та класичної археології Ретбоуна в Ліверпульському університеті. Він залишив після себе такі опубліковані праці: «Арат з Сікіону», «Філіп V Македонський», «Жахлива революція», «Полібій», «Історичний коментар до Полібія» тощо.
Ось такий пізнавальний матеріал у нас вийшов. Сподіваємося, вам було цікаво і ви зробили відповідні висновки.