У цій статті ми поговоримо про зерновий бізнес у Ліверпулі й графстві Мерсісайд. Він пов’язаний здебільшого з кукурудзою. Ця історія може бути досить повчальною для сучасних підприємців. Тож розгляньмо далі на liverpool1.one, як вирощування зерна дозволяло одночасно заробляти та задовольняти потреби місцевих мешканців.
Liverpool Corn & Feed Trade Association – багата історія великої організації
Мова піде про Ліверпульську торговельну асоціацію кукурудзи та кормів. Це найстаріша чинна організація, пов’язана з торгівлею зерном, у світі!
Ранні роки
До 1806 року ліверпульський кукурудзяний ринок використовував будівлю поблизу ратуші. Але в 1806 році була створена компанія, яка випустила 100 акцій на 100 фунтів стерлінгів. Асоціація також використовувала будівлю Atlantic Building на Брансвік-стріт, де було створено Newsroom, або кімнату для новин. Ліверпульський “ньюсрум” називався The Atlantic.
Ця компанія тоді була відома як кукурудзяна біржа або як Liverpool Corn Exchange Limited і розміщувалась у комерційній будівлі на Друрі Лейн у Ліверпулі. Нова будівля була спроєктована Джоном Фостером молодшим у неокласичному стилі й побудована з білого каменю. Офіційно її відкрили в серпні 1808 року.
Біржа перетворюється на асоціацію
До 1845 року Ліверпуль експортував зовсім невелику кількість зерна. Це було обумовлено тим, що тодішній закон забороняв його імпорт. Таким чином владі вдавалося підтримувати високі ціни на зернові культури для розвитку місцевого аграрного сектору.
Однак невдовзі закони було скасовано. Ця зміна назріла у зв’язку зі зростанням населення міст, адже його потреби було необхідно задовольняти. Тоді Ліверпуль став важливим портом, який буквально годував країну, включаючи графство Мерсісайд. Також це дозволяло живити промислову революцію.
У червні 1852 року сталася серйозна аварія, коли в середині будівлі провалилася підлога. Після цього кукурудзяна біржа була перебудована за проєктом сера Джеймса Піктона, це сталось між 1853 і 1854 роками.
Так у 1853 році з’явилася Ліверпульська асоціація торгівлі зерном. Тоді її очолив Роберт Вудворд. Дотепер вона функціонує і є найстарішою подібною організацією з торгівлі зерновими культурами.
Подальші зміни
У 1883 році відбулася структурна зміна, яка вплинула також на назву цієї установи. Вона вже називалась LCTA – Liverpool Corn Trade Association і діяла під проводом Едмунда Тейлора, свого нового президента. Він сприяв тому, щоб були заключені контракти на постачання різних сортів пшениці. Тоді вперше у світі було запроваджено правило обов’язкового виконання контрактів на зерно. У 1886 році товариство було зареєстровано, були створені стандарти зерна, певні правила, які стосувалися арбітражу, платежів тощо. Ці правила невдовзі вирішили об’єднати в одне ціле, назвавши “раціоналізацією торгівлі”.
До 1868 року Асоціація вже керувала новими спеціально побудованими об’єктами в Ватерлоо та Іст-Флоті, Беркенгед, для зерна в мішках або насипом (оптом без фасування). Це були єдині місця в Європі, де можна було прийняти й розвантажити судна місткістю 5 000 тонн. Однак обсяги постачань продовжували збільшуватись, що призвело до того, що асоціація ввела в експлуатацію зерносховище в доку Александра. Подальше розширення перетворило Ліверпуль на найбільший центр складання й зберігання зерна в Європі.
Коли Велика Британія запровадила збір на пшеницю, LCTA виступила категорично проти цього. Відтоді американської пшениці імпортували вже значно менше, натомість її стали привозити з Аргентини. Така ситуація зберігалась аж до початку Першої світової війни.
Як вплинули світові війни
У той період (1914–1921 роки) було встановлено контроль над імпортом і переміщенням зерна в межах Великобританії. Географічне положення Ліверпуля зробило його “хлібним кошиком” країни. Наприкінці війни в порту міста стали 62 кораблі з зерном, щоб дозволити людям втамувати голод, який вирував у державі. Під час бойових дій загинуло 19 членів LCTA.
У “депресивні” 1921–1930 роки торгівля через Ліверпуль зросла ще більше. Протягом цього періоду LCTA створила силоси в Манчестері. Тоді обидва порти стали пунктами доставки. У 1930-ті роки пішов спад, а в 1935-му була припинена ф’ючерсна торгівля. Уряд доручив LCTA забезпечити весь північний захід країни і Північний Уельс зерном і кормом для тварин. Під час цієї війни загинуло ще 29 членів LCTA.
1941 рік. Будівля торгівлі кукурудзою була зруйнована під час бомбардування фашистів, відомого як Blitz. У 1953 році, у 100-річний ювілей LCTA, було закладено фундамент нової будівлі замість знищеної. У 1981 році LCTA було перетворено в Liverpool Corn & Feed Trade Association, ця назва збереглася дотепер.
У другій половині 20 століття будівлю використовували для офісів. Однак у березні 2016 року міська рада Ліверпуля схвалила плани дублінського забудовника готелів Staycity щодо перетворення будівлі на близько 200 нових квартир і студій. Реконструкцію завершили у 2018 році, відкриття відбулося жовтні.
Спадщина кукурудзяної біржі
Від LCTA збереглися деякі записи, які дозволяють зробити певні висновки, проаналізувати історію торгівлі, а також те, як вплинули на бізнес урядові закони. Ці документи зберігаються в Maritime Museum (Морський музей). Колекція включає, зокрема, записи Liverpool Grain Contract Insurance Co та Ліверпульської асоціації торгівлі товарами.