Unilever Research & Development Port Sunlight Laboratory є головним науково-дослідним центром багатонаціональної компанії з виробництва споживчих товарів Unilever у Великій Британії. Він розташований у Бебінгтоні, Мерсісайд, а це неподалік від більш відомого Біркенгеда, де народився відомий авіаконструктор Мелвілл Джонс. Далі на liverpool1.one ми обговоримо хронологічну шкалу історії підприємства, а також деякі основні важливі відомості про нього, як-от адреса, продукція і можливі вакансії
Хронологічна шкала історії заводу Unilever Port Sunlight
Пропонуємо для початку дізнатися більше про головні події в історії заводу Unilever Port Sunlight.
- 1884 рік. Вільям Левер і Lever & Co запускають перше фірмове мило Sunlight. Вільям Левер створив Sunlight, щоб звільнити жінок від обтяжливих домашніх справ, розробляючи інноваційні продукти, які б економили час і зусилля.
- 1887 р. Вільям Левер починає будувати Порт Санлайт. Маючи 450 тонн мила Sunlight на тиждень, масштаб бізнесу спонукає Вільяма Левера купити велику фабрику в Ліверпулі, зі спеціально побудованим селом для своїх робітників, що забезпечує високий рівень житла, зручностей і місць для відпочинку.
- 1888 р. В Індійський субконтинент прибула партія мила Sunlight з написом “Зроблено в Англії компанією Lever Brothers”, що ознаменувало початок шляху Unilever у цьому регіоні.
- 1890 р. Продажі мила Sunlight зросли майже до 40 000 тонн на рік.
- 1894 р. Lever Brothers створює новий продукт під назвою Lifebuoy Soap.
- 1911 р. Побудовано першу дослідницьку лабораторію в Port Sunlight.
- 1918 р. Попередник Margarine Unie (Antoon Jurgens United) почав виробництво Dalda Vanaspati Ghee.
- 1930-ті рр. Мило Lever Brothers, зокрема Lifebuoy, Sunlight і Pears, поступово завойовувало популярність на місцевому ринку.
- 1965 р. Заснування фабрики Kalurghat (KGF).
У 21 столітті Sunlight продовжує втілювати свою політику, розкриваючи невикористану силу жінок у суспільстві.
Детальна історія заводу Порт Санлайт: як “король мила” побудував фабрику і містечко для робітників
Наприкінці 19 століття Вільям Гескет Левер, майбутній лорд Левергульм, вирішив змінити правила гри у виробництві мила. Його компанія Lever Brothers у 1886 році першою почала виготовляти мило не з тваринних жирів, а з рослинних олій. Аби забезпечити стабільне виробництво, він купив 56 акрів землі у Вірралі й побудував там не просто завод, а ціле робітниче селище – Port Sunlight.
Комфортні умови, сувора дисципліна
Левер вірив у модель prosperity-sharing – замість того, щоб просто платити вищі зарплати, він створив комфортні умови для своїх працівників. Тут зводили просторі котеджі, бібліотеку, театр, концертний зал, спортзал і навіть відкритий басейн. До 1909 року в селищі вже було 700 будинків, а житло коштувало лише п’яту частину тижневої зарплати працівників заводу.
Але був і інший бік медалі: жити в Port Sunlight могли лише ті, хто працював на фабриці, а Левер встановлював чіткі моральні та соціальні правила. Наприклад, участь у спільних активностях була обов’язковою, а за порушення етичного кодексу можна було втратити не тільки роботу, а й дах над головою.
Завод у Port Sunlight став справжнім символом індустріальної епохи. Тут випускали такі знакові продукти, як Lifebuoy, Lux і Vim, а виробничі потужності сягали 5000 тонн мила на тиждень. Відтоді компанія значно розширилася, утворивши міжнародний концерн.
Лорд Левергульм: шлях до влади і спірна спадщина
1906 року Вільям Левер, підприємець і засновник села Порт Санлайт, став членом парламенту від Ліберальної партії в окрузі Віррал. Він виступав за впровадження пенсійних програм, подібних до тих, що розробив для своїх робітників. Згодом він отримав титули баронета, лорда та верховного шерифа, а до його прізвища додалося “-гульм” на честь дружини.
Однак не все в кар’єрі цього містера було шляхетно. На початку 20 століття Левер використовував пальмову олію, вироблену в британських колоніях у Західній Африці. У 1911 році він вирушив до Бельгійського Конго, де домігся концесій на видобуток сировини й намагався запровадити систему примусової праці. Хоча це формально не вважалося рабством, умови роботи були жахливими, а африканці гинули на виробництві. Левер стверджував, що прагнув створити для робітників поселення за зразком мерсісайдського, але реальність виявилася далекою від ідеалу.
Повернувшись до Великої Британії, Левер став щедрим меценатом, особливо в рідному Болтоні. Він також намагався зробити щось подібне на шотландському острові Льюїс, але зустрів опір місцевих жителів. Незадовго до смерті Вільям перебрався в Гемпстед, де помер від пневмонії у віці 73 років. Його похорон зібрав 30 000 осіб, а заснований ним бізнес на той час перетворився на глобальну промислову імперію.
До 1930 року його компанія, нині відома як Unilever, налічувала 250 000 співробітників і стала найбільшою у Великій Британії за ринковою вартістю.
Адреса
Лабораторія Unilever Research & Development Port Sunlight розташована в Бебінгтоні, Мерсісайд, хоча деколи згадують і Біркенгед, який географічно досить близько. Більш детальна інформація:
Unilever PLC,
Порт Санлайт,
Віррал,
Мерсісайд CH62 4ZD.
Продукція
Unilever виробляє багато різних продуктів харчування, товарів для дому та засобів особистої гігієни. Більш ніж 400 брендів Unilever можна знайти в будинках по всьому світу, зокрема Dove, TRESemmé, Lynx, Lifebuoy, Shea Moisture, Persil, Domestos, Ben & Jerry’s, Magnum, Marmite, The Vegetarian Butcher, Graze і Pot Noodle. Першим брендом Unilever було мило Sunlight.
Вакансії
На вебсайті Unilever і на сайтах із пошуку роботи, наприклад Indeed, час від часу розшукують людей на посади в Port Sunlight. Вони охоплюють різні ролі, зокрема:
- Регіональний менеджер по роботі з клієнтами. Відповідає за управління та розвиток відносин із клієнтами у визначеному регіоні. Аналізує ринок, формує стратегії продажів і координує комунікацію між компанією та клієнтами. Виконує план продажів, веде переговори й укладає контракти.
- Інженер із проєктування технологічних процесів (рідкі продукти). Координує впровадження інженерних рішень, забезпечуючи відповідність стандартам безпеки та якості. Співпрацює з виробничими командами для оптимізації процесів.
- Старший парфумер. Створює та вдосконалює аромати для продукції компанії. Досліджує нові парфумерні компоненти та їх поєднання. Працює з маркетинговими й науково-дослідними відділами для розробки унікальних ароматів відповідно до ринкових трендів.
- Координатор із розвитку компетенцій. Організовує навчання й підвищення кваліфікації співробітників. Аналізує потреби в розвитку персоналу й впроваджує відповідні програми. Працює з менеджерами для покращення професійного рівня працівників.
- Інженер-планувальник. Розробляє плани технічного обслуговування й модернізації обладнання. Контролює виконання інженерних проєктів та координує роботу технічних команд. Аналізує ефективність виробничих процесів і пропонує шляхи їх покращення.
- Інженер з технічного обслуговування (універсальний фахівець). Виконує технічне обслуговування та ремонт обладнання. Займається профілактикою та усуненням несправностей у виробничих системах. Працює з різними типами обладнання (механічне, електричне, гідравлічне).
Претенденти на відповідні посади повинні мати потрібні вміння, які здобули на аналогічних посадах чи яких навчилися в освітніх закладах.