Коли говориться про бізнес, то він рідко поєднується в нашій голові з безплатними послугами, хіба що йдеться про те, щоб ними викликати довіру й спонукати до продажів. Свого роду “безплатний сир у мишоловці”. Однак іноді бувало й так, що безплатна послуга робиться заради суспільної користі. Тож, можливо, у Ліверпулі, який був одним із перших британських міст при створенні купалень, колись були безплатні лазні? Дослідімо це питання далі на liverpool1.one.
Громадські купальні та лазні в Ліверпулі – наскільки в місті розуміли їх важливість?
До чистоти в Ліверпулі майже завжди ставились серйозніше, ніж в інших містах країни. Десь у 19 столітті питання створення лазень стало активно обговорюватись. Влада міста, а також активісти на кшталт Кітті Вілкінсон розуміли, наскільки чистота важлива для підтримки здоров’я. Поступово такі заклади почали з’являтися.
Спочатку, звичайно, лазні були суто комерційними, а тому доступними лише для багатих людей. Тож робітничий клас мусив задовольнятися купанням на Мерсі в теплу пору року чи, можливо, придумував свої методи. Але потреба в лазнях для бідних ставала дедалі більш явною. І в цьому напрямку були зрушення. Наприклад, у 1902 році з’явилася перша так звана народна лазня, призначена лише для очищення, а плавального басейну там не було.
Лазні для бідняків – шляхетна ініціатива
У 19 століття гігієна, чистота і, відповідно, здоров’я в бідняків Ліверпуля були не на найвищому рівні. У переповнених нетрях вікторіанських міст Великої Британії були величезні проблеми з епідеміями. Щоб боротися з убогістю й брудом, місцеві парафії відкривали громадські лазні. Це були будівлі в бідних кварталах, де бідноті дозволяли помитися й випрати одяг.
Перша така будівля в Ліверпулі – це, найімовірніше, лазня з солоною водою в Пір Геді, створена в 1828 році. Ідеться про George’s Baths (або Pier Head Baths), збудовану Корпорацією Ліверпуля в 1828 році та офіційно відкриту 8 червня 1829 року. На території комплексу функціонували дві купальні для занурення – окремо для чоловіків і жінок. Загальна вартість будівництва склала 24 481 фунт стерлінгів – на той час величезна інвестиція.
Розквіт громадських лазень і пралень прийшовся на 1840-ві роки. У 1842-му, наприклад, на Фредерік-стріт відкрилася перша громадська лазня з теплою водою. А вже після цього стали думати про бідних, що виявилося в створенні Асоціації сприяння чистоті серед бідних. Тоді стали з’являтися недорогі купальні і лазні, доступні для всіх.
Безплатні купальні і лазні в Ліверпулі
Максимально точно сказати, коли і де в Ліверпулі з’явилась перша безплатна лазня, доволі важко. Але припущення є.
Якщо говорити про безплатні купальні просто неба, то вони з’явилися в 1890-х. Про такі місця відомо достеменно: вони були створені спочатку на Берлінгтон-стріт (1895), а потім і на Гоур-стріт (1898).
Але ще в 1701 році місцевий підприємець Семюель Дон отримав дозвіл на будівництво лазні біля затоки The Pool, що вважається одним із перших задокументованих плавальних басейнів у Британії. У 1756 році в старому церковному дворі Ліверпуля відкрили заклад із солоними та прісними купальнями. Близько 1765 року Джон Райт збудував великий басейн на місці сучасного Prince’s Dock.
Громадські лазні та купальні Ліверпуля мали сприяти підтримці особистої гігієни, але також вони виконували важливу соціальну та економічну функцію. Інвестиції в такі заклади свідчили про зростання міста і турботу про здоров’я жителів, водночас підвищуючи туристичну привабливість Ліверпуля.
Звичайно, закони бізнесу диктують, що якщо є інвестиції, мають бути тарифи, оплата за послуги. Проте у 18–19 століттях не все вимірювалось грошима, тому деякі лазні створювались для бідних. Дехто з підприємців вкладав свої кошти заради суспільної користі, але мав певну підтримку від влади. Можна не сумніватися, що ці зусилля принесли велику користь і зрештою окупилися.